Круглий стіл з відповідальними особами за запобігання та виявлення корупції
Круглий стіл з відповідальними особами за запобігання та виявлення корупції
Круглий стіл з відповідальними особами за запобігання та виявлення корупції юридичних осіб публічного права на тему: «Організація роботи із запобігання та виявлення корупції у комунальних підприємствах, установах, закладах»
Загальні засади запобігання корупції у діяльності юридичної особи містяться у ст. 61 Закону. Зокрема визначено, що юридичні особи мають забезпечувати розробку та вжиття заходів, які є необхідними та обґрунтованими для запобігання і протидії корупції у діяльності юридичної особи, а керівник юридичної особи повинен забезпечувати регулярне оцінювання корупційних ризиків у її діяльності і вжиття відповідних антикорупційних заходів.
Насамперед мається на увазі обов’язковість врахування специфіки діяльності юридичної особи. Відповідні заходи потрібно розробляти за результатами комплексного аналізу потенційних корупційних ризиків у діяльності юридичної особи. У її посадових та інших юридично пов’язаних з нею осіб не повинно виникати сумнівів щодо необхідності та обґрунтування запровадження антикорупційних заходів. Також на посадових та службових осіб юридичних осіб, інших осіб, які виконують роботу та перебувають з юридичними особами у трудових відносинах, покладено такі зобов’язання, зокрема:
- невідкладно інформувати посадову особу, відповідальну за запобігання корупції у діяльності юридичної особи, керівника юридичної особи або засновників (учасників) юридичної особи про випадки підбурення до вчинення корупційного правопорушення, пов’язаного з діяльністю юридичної особи;
- невідкладно інформувати посадову особу, відповідальну за запобігання корупції у діяльності юридичної особи, керівника юридичної особи або засновників (учасників) юридичної особи про випадки вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень іншими працівниками юридичної особи або іншими особами;
- невідкладно інформувати посадову особу, відповідальну за запобігання корупції у діяльності юридичної особи, керівника юридичної особи або засновників (учасників) юридичної особи про виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів.
Таким чином, зі змісту ст. 61 Закону випливає, що для виконання завдань з оцінювання корупційних ризиків у діяльності юридичної особи, організації прийняття і розгляду повідомлень про корупцію чи про випадки підбурення до неї, запобігання та урегулювання конфлікту інтересів можна визначити чи призначити посадову особу, відповідальну за запобігання корупції у діяльності юридичної особи. Однак роль, статус, права, гарантії роботи та обов’язковість визначення посадових осіб, відповідальних за запобігання корупції, нормативно не урегульовано. Тому на практиці, чи буде в юридичній особі функціонувати така особа, залежить лише від рішучості й політичної волі керівника юридичної особи.
Відповідно до ст. 13-1 Закону уповноважений підрозділ (уповноважена особа) підлягає утворенню (визначенню) на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління державного органу (крім юридичних осіб, у яких відповідно до Закону затверджуються антикорупційні програми).
Якщо КП не належить до юридичних осіб, передбачених у ч. 2 ст. 62 Закону, і перебуває під управлінням ОМС, то призначення (визначення) уповноваженої особи та затвердження положення (посадової інструкції) про неї ст. 13-1 Закону не вимагається. Водночас таке КП повинно забезпечити розробку та вжиття заходів, які є необхідними та обґрунтованими для запобігання і протидії корупції у його діяльності (ст. 61 Закону).
До зазначених заходів належать, зокрема, проведення регулярного оцінювання корупційних ризиків у діяльності юридичної особи, здійснення відповідних антикорупційних заходів. Організація таких заходів покладається на керівника, засновників (учасників) юридичної особи. З метою забезпечення реалізації вищевказаних заходів КП може з числа своїх штатних працівників визначити чи призначити посадову особу, відповідальну за запобігання корупції в діяльності КП (ч. 3 ст. 61 Закону).
При прийнятті рішення про визначення чи призначення посадової особи, відповідальної за запобігання корупції, також доцільно врахувати кількість працівників КП, ведення тендерних процедур, виконання КП завдань з підвищеним корупційним ризиком, наявність суб’єктів декларування (наприклад керівник, головний бухгалтер).
Ключова роль антикорупційних уповноважених у розробленні антикорупційних механізмів для прозорої відбудови в ОМС обумовлена їхніми основними завданнями, що визначені в ч. 6 ст. 13-1 Закону:
- розроблення, організація та контроль за проведенням заходів щодо запобігання корупції;
- організація роботи з оцінювання корупційних ризиків;
- надання методичної та консультаційної допомоги з питань дотримання законодавства щодо запобігання корупції;
- здійснення заходів з виявлення конфлікту інтересів та сприяння його урегулюванню;
- перевірка факту подання суб’єктами декларування декларацій та повідомлення НАЗК про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій;
- розгляд повідомлень про порушення вимог Закону;
- забезпечення захисту викривачів;
- інформування керівника органу, НАЗК, інших спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції про факти порушення законодавства у сфері запобігання і протидії корупції.
Водночас у період воєнного стану значно зростають у своїй уразливості до корупції такі сфери (напрями), як: проведення закупівель, містобудування, добір та призначення працівників на посади, фіксація та оцінювання руйнувань, управління майном та фінансами.
Тому, враховуючи особливості воєнного стану та процесів відновлення, антикорупційним уповноваженим слід зосередитися на виконанні таких завдань:
- оцінювання корупційних ризиків, зокрема дослідження та урахування нових функцій ОМС у процесі відбудови (діяльність комісій з розгляду питань щодо надання компенсацій чи прийняття рішень про демонтаж будівель за результатами обстежень21);
- візування (антикорупційна експертиза) проєктів актів з основної діяльності, адміністративно-господарських питань, кадрових питань (особового складу);
- перевірка контрагентів у публічних закупівлях, зокрема на доброчесність підрядників і відсутність у них зв’язків з країною-агресором;
- запобігання та урегулювання конфлікту інтересів;
- отримання та розгляд повідомлень про корупцію, інформування керівника ОМС, НАЗК, інших спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції про факти корупції;
- консультування та надання методичної допомоги працівникам з питань дотримання антикорупційного законодавства.
