Мостиська міська рада

Львівської області

Історія

Заснування міста в часи Галицько-Волинського князівства

Визначення першої письмової згадки про Мостиська можливе за умови наявності писемних джерел, які б не викликали сумніву. Як виявилось недавно — підтвердний документ про надання місту Магдебурського права 1404 року виявився не найстаршим з документів, який згадує про Мостиська. Перша письмова згадка про Мостиська відноситься до 1392р. Про це виразно вказується у вступі до фонду № 35 (Мостиська книга), який знаходиться у Центральному Державному Історичному Архіві України у м. Львові.

У деяких місцевих виданнях, протягом попередніх років нав’язувалось твердження про те, що перша письмова згадка про Мостиська датується 1244 роком, проте це не відповідає дійсності.

Західні землі сучасної України, в тому числі край, що зветься Мостищиною, колись були частиною могутньої держави —Київської Русі. (Див. також Червенські городи).

Районний центр Мостиська — одне з найдавніших міст українського Прикарпаття. Назва від слова «мости», які досі є з усіх чотирьох сторін міста. Виникнувши на давньому важливому шляху із Західної Європи на Русь, у середні віки місто було значним торговим і ремісничим центром на західноукраїнських землях.

У складі Королівства Польського та Речі Посполитої

1387 року галицькі землі були захоплені польськими магнатами. Пізніше Мостиська належали до Перемишльської земліРуського воєводства. Воєвода Петро, який походив із Мостиськ, 1392 року зібрав військовий загін і відвоював на деякий час від окупантів Перемишль, Ярослав, Львів і Галич.

В 1404 році місту надано магдебурзьке право. Як і кожне місто, яке користувалося цим правом, Мостиська мали типову забудову: в центрі – ринок з ратушею, від нього у всі чотири сторони прямі вулички. Тут кожного тижня відбувалися торги і один раз в рік – великий ярмарок, які сприяли зростанню міста, розвитку ремесла і торгівлі. В середні віки місто було добре укріплене, мало довкола рови, мури, вали, які захищали населення від ворожих нападів Упродовж XV–XVII ст. місто не раз руйнували турки, татари, волохи, шведи. Жителі міста зазнавали соціального гніту. Їхнє становище погіршували стихійні лиха — повені, посухи, епідемії, а також голод. Міська біднота не мирилися зі своїм тяжким становищем: саме вона восени 1648 року допомогла військам Богдана Хмельницького зруйнувати міські укріплення, розгромити шляхетні двори.

У XVII ст. в місті було 16 цехів, у тому числі кравецький, ткацький, бляхарський, шевський, столярський, різницький, ковальський, кушнірський, пекарський та інші. Кожен цех торгував своїм товаром у будках. Предметом торгівлі були також велика рогата худоба, коні, свині, полотна, сіль, фрукти, овочі та збіжжя. Торгівля велася на ринковій площі.

Австрія та Австро-Угорщина

1772 року під час першого поділу Речі Посполитої Галичину захопила Австрія. Прихід нової влади позитивно вплинув на економічний і культурний розвиток міста. В цей період було створено відносно сприятливі умови для розвитку освіти і шкільництва. У кінці XIX — на початку ХХ ст. шириться діяльність Української Національно-Демократичної Партії, завдяки якій в Мостиськах було утворено ряд українських організацій: кредитна спілка «Народний дім в Мостиськах», філії товариств: «Просвіта», «Сільський Господар».

Близькість Мостиськ до Перемиської фортеці позначилась на побуті його мешканців. Під час першої облоги Перемишля (кінець вересня - початок жовтня 1914р.) місто опустіло, так як мешканці, з міркувань власної безпеки, покинули свої домівки. До міста було стягнуто шестидюймові гармати, їх розмістили на головній вулиці. Як наслідок цієї війни, в Мостиськах знаходився цвинтар російських солдатів, який було знищено у 70-х роках місцевою владою в господарських цілях.

1914–1918 роки

3 березня 1918 року в місті відбулось «свято державності і миру» (віче) на підтримку дій уряду Української Народної Республіки, на якому були присутні близько 12 000 осіб.

Західноукраїнська Народна Республіка

В листопаді 1918 року українці Мостиськ і прилеглих місцевостей захопили у тоді польсько-жидівському місті владу в свої руки. Однак ненадовго: в Мостиськах було утворено польське староство, а в Крукеничах - Мостиський повітовий комісаріат, який очолювали: директор кредитної спілки «Народний дім в Мостиськах» Степан Байдала (з 6 листопада 1918р. до 14 лютого 1919р.) і адвокат Любомир Данилович (з 14 лютого до 16 травня 1919р.).

Радянські часи

Згідно з пактом Рібентропа-Молотова, підписаним 23 серпня 1939 року, місто Мостиська стає польським містом, а з грудня 1939 р. Мостиський район набуває статусу адміністративно-територіальної одиниці Польщі.

Роки незалежності

Восени 1994 року в місті відкрито пам'ятник Т. Шевченку, а також пам'ятний хрест полеглим борцям за волю України. У 1999 році жителі району урочисто відзначили 755-річчя Мостиськ.

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора