В Мостиській ДПІ проведено семінар по добровільному одноразовому декларуванні доходів.
В Мостиській ДПІ проведено семінар по добровільному одноразовому декларуванні доходів.
В Мостиській ДПІ 08.09.2021 року проведено семінар по добровільному декларуванню за участі начальника Мостиської ДПІ Василя Дутка. Було зазначено що що з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року буде можливим «одноразове (спеціальне) добровільне декларування» і оплата належного по цьому декларуванню спеціального збору. Наслідком подання декларації повинна бути сплата збору. Збір сплачується одноразово, розраховується декларантом самостійно на підставі вартості активів і ставки, яка застосовується до відповідного виду активу, і позначається в декларації. Збір може сплачуватися одним платежем протягом місяця після декларування або ж бути розбитим на три платежі протягом 3 років по бажанню декларанта, але за підвищеною ставкою. Несплата або недоплата збору в термін веде до визнання декларації такою, що не подана і, відповідно, до відсутності державних гарантій, запропонованих законопроектом.
Що пропонується задекларувати - це валютні цінності; нерухомість; рухоме майно, в тому числі об'єкти мистецтва; частки в юридичних особах; цінні папери; права на отримання прибутку при відсутності корпоративних прав; інше (банківські метали і все, що приносить або може приносити дохід).
Основою для розрахунку належної до сплати суми збору є вартість активів. Вартість визначається в національній валюті на день подання декларації. При цьому активи, номіновані в іноземній валюті, розраховуються згідно офіційного курсу на день подачі декларації, а цінні метали - за вартістю, визначеною НБУ на день подачі декларації. Необхідність підтвердження вартості об'єкта декларування покладається на декларанта. Для рухомого майна, крім цінних металів і об'єктів мистецтва, можлива самостійна оцінка вартості декларування декларантом. По решті об'єктів вартість треба підтверджувати шляхом додавання до декларації документів, що підтверджують оцінку їх вартості. Готівкові коштів, спочатку вносяться на спеціально відкритий рахунок відкритий у відділенні банку.
Суму збору, який належить заплатити, декларант визначає самостійною.
Основні ставки збору у декларації це 5% від суми активів у Україні, та 9% від суми активів за кордоном. Замість сплати 5 відс. з усієї суми, у якості альтернативи платник податків може обрати ставку 6 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно. Замість сплати 9 відс. з усієї суми, у якості альтернативи платник податків може обрати ставку 11,5 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно. У разі подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації у періоді з 1 вересня 2021 року по 1 березня 2022 року замість 9 відс. застосовується ставка збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування розмірі 7 відс. Як альтернативу платник податків може обрати ставку 9,5 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно. Також ставка збору може бути зменшена до 2,5%, це можливо у випадку застосування спеціальної пільги шляхом придбання державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення .
У разі подання декларації та сплати збору (а також у разі неподання, але за активами-винятками) декларант звільняється від відповідальності за порушення податкового та валютного законодавства в обсязі тих активів, які він задекларував. Також він звільняється від перевірок за цими джерелами і необхідності платити повні суми податків, які б він заплатив від самого початку. При розстрочці оплати збору ця норма починає діяти після внесення першого платежу, однак при простроченні наступних платежів декларант буде змушений сплатити податки за задекларованими активами на загальних підставах.
Відносно декларантів, які виконали всі умови, тобто які подали декларації і які оплатили вчасно збори, не можуть бути розпочаті кримінальні процеси, або ж вони не можуть бути учасниками адміністративного процесу за складом злочинів і правопорушень, пов'язаних з порушенням податкового та валютного законодавства.
Окремо наголошується неможливість використання даних з декларацій в розслідуваннях, як докази в кримінальних справах. Дані з декларацій не публікуються і є конфіденційними.
