"Степан Бандера-символ нескореної України"
"Степан Бандера-символ нескореної України"
Найвищою ідеєю українського народу протягом віків є ідея національної свободи і державної незалежності. Без її втілення в життя, без волі і державної незалежності нація не спроможна розвивати своїх притаманних властивостей і здібностей та жити повним життям згідно з його духовною структурою, культурними і релігійними традиціями та звичаями. Ця ідея –лягла в основу життя, діяльності і боротьби Степана Бандери. Він народився в селі Угринів Старий 1 січня 1909 року.
Восени 1919 року Степан Бандера вступає до української гімназії у м. Стрий. Доходи його батька О. Андрія Бандери були не дуже великими, тому під час навчання в гімназії Степан мусів працювати у господарстві свого діда, а з чотирнадцяти підробляти репетиторством...
Степан Бандера підробляючи у гімназії, потрапив в атмосферу патріотизму і національної ідеї. З перших днів навчання Степан пов’язує своє життя з українською скаутською організацією «Пласт», він належав до п’ятого юнацького куреня імені Ярослава Осмомисла.
Членом ОУН він став від початку її існування. Маючи уже досвід революційної діяльності, він почав керувати організацією розповсюдження підпільної літератури ОУН, яка друкувалася за межами Польщі.
Уже в ті роки НКВД цікавився діями ОУН, зокрема Бандери. 24 червня 1936 року, коли Бандера давав свідчення на Львівському процесі, у залі до його слів уважно прислухався московський дипломат. Бандера, пояснюючи мету і методи боротьби українських націоналістів проти російського більшовизму, говорив: «ОУН виступає проти більшовизму тому, що більшовизм – це система, якою Москва поневолила українську націю, знищивши українську діяльність… Більшовизм засобами фізичного винищування на східноукраїнських землях українського народу, а саме – масовими розстрілами в підземеллях ГПУ, голодоморами мільйонів людей і постійними засланнями на Сибір та Соловки… Тому, що більшовики використовують фізичні методи, тому й ми вживаємо у боротьбі з ними фізичний метод…»...
...У травні 1941р. Революційний Провід скликає Великий Збір ОУН, на якому Степана Бандеру обирають Головою Проводу. Майбутня німецько-радянська війна для ОУН є очевидною, тому на окупованій німцями території створюються похідні групи. Їх завдання – встановлювати українську державну адміністрацію на територіях, зайнятих вермахтом, до приходу німецької адміністрації...
Закінчилось життя Степана Бандери, але не його місія. Символ, яким він став ще за життя, виконує свою суспільно-рушійну функцію, навіть, коли його політичні опоненти чи вороги намагаються применшити, чи заперечити мету, засади та зміст діяльності Бандери і бандерівців загалом. Безглуздо стверджувати, що націоналістичний рух був випадковістю, чи справою жменьки людей. Дані про масовість цього руху, приведені в радянських джерелах, дають змогу порахувати кількість людей, які пройшли через лави ОУН-УПА за час радянської влади, - це приблизно півмільйона.
Степан Бандера переміг у своїй боротьбі, бо правильним є його переконання і послання до нас: «Проби смерти не витримує те, що є витвором самого життя, а це мільйони людей, цілі народи в обличчі смерти захищають правди і цінності, які їм дорожчі від самого життя! Бо людська душа походить від Того, Хто споконвіку був перед життям і буде після життя вічно, а оборона великих правд більше наближає людську душу до Бога, ніж життя».
До 112-ї річниці з дня народження Степана Бандери в бібліотеці с. Арламівська Воля працівниками культури створено виставку-досьє "Степан Бандера-символ нескореної України"
А також працівниками культури (О. Рабій, І. Хитра) с. Хоросниця проведено вечір-присвяту "Людина свого та нашого часу". Вдячні за патріотизм юним акторам: Олексійку, Анастасії Яртим, Ростиславу Леськіву, Соломії Барабах, Анастасії Хитра, Юрію Барабаху.
