Золотиста картопляна нематода – небезпечний збудник хвороби картоплі
Золотиста картопляна нематода – небезпечний збудник хвороби картоплі
Основною рослиною-живителем золотистої картопляної нематоди є картопля. Також уражуються томати, баклажани, інші види та гібриди родини пасльонових (Sоlоnасеае). Картопляна нематода - основний паразит картоплі в умовах помірного клімату. Середні втрати врожаю картоплі від ураження рослин золотистою картопляною нематодою складають 30%, але за високого рівня чисельності нематод у ґрунті можлива й повна загибель рослин. Особливо великої шкоди G.rostochiensis завдає на присадибних ділянках та на полях, де картопля вирощується з порушенням сівозмін і повертається на попереднє місце вже на другий-третій рік. Вважається, що за присутності в 1 грамі ґрунту лише 20 яєць втрачається до 2 тон картоплі з гектару. Крім зазначених прямих втрат є й опосередковані, обумовлені забороною або обмеженням перевезення продукції із зон зараження.
У ґрунті зимують цисти, які містять яйця та личинки, кількість яких може коливатись в значних межах. Розвиток першої личинкової стадії відбувається в яйці. Весною, за сприятливих погодних умов та під впливом стимулюючої дії кореневих виділень рослини-живителя, з яйця відроджується інвазійна личинка другого віку, яка виходить із цисти й заселяє корені рослин. Личинки живляться, ще двічі линяють та перетворюються на дорослих особин. Дозріваюча самка спочатку округлюється, а потім роздувається підтиском яєць, які утворюються всередині її тіла. Самки проривають епідерміс і з'являються назовні кореня, при цьому переднім кінцем вони залишаються прикріпленими до кореня. Червоподібні самці мігрують у ґрунт, запліднюють самок і гинуть.
В кінці вегетаційного сезону самка також відмирає, її оболонка темнішає: спочатку вона жовкне, потім набуває золотисто-жовтого й, нарешті – темно - бурого кольору. Так утворюється циста, наповнена яйцями, життєздатність якої зберігається впродовж багатьох років. Зазвичай, золотиста нематода має одну генерацію за вегетацію, іноді за сприятливих умов - дві.
Специфічні ознаки захворювання рослин глободерозом відсутні. Хворі рослини за сильного ступеня ураження мають пригнічений вигляд, передчасно жовтіють, відстають у рості та розвитку, їхня коренева система набуває "бородатого" вигляду. На коренях рослин-живителів навіть неозброєним оком можна побачити численні цисти нематод. У зараженої рослини знижується рівень фотосинтезу, і як наслідок цього - зменшується її біомаса. Падає товарна цінність новоутворених бульб (співвідношення товарної та дрібної фракції), погіршується їхня якість - зменшується вміст сухої речовини, крохмалю, білку, вітаміну С
Оскільки золотиста глободера не здатна самостійно пересуватись на значні відстані, основним шляхом її розповсюдження є ґрунт із цистами, які обсипались із заражених рослин, а також бульби картоплі, коренеплоди, цибулини, укорінений садивний матеріал, декоративні й інші рослини із заражених полів. Цисти можуть механічно переноситися тарою, знаряддям, дощовими водами, вітром, тваринами й птахами.
Щоб не допустити поширення нематоди потрібно дотримуватися наступних заходів:
1. Забороняється вивезення ураженого садивного матеріалу і ґрунту з регіонів розповсюдження захворювання.
2. З господарств всіх форм власності, що знаходяться на території з карантинним режимом, заборонено вивезення садивного матеріалу.
3. Вирощений врожай дозволяється використовувати тільки на громадське харчування в закритих установах, з дотриманням фітосанітарних вимог при перевезенні.
4. Рослинні рештки, залишки ґрунту знезаражують наявними засобами: спалюють, пересипають хлорним вапном, закопують на глибину не менше одного метра та ін.
5. Придатні відходи від вирощеного врожаю дозволяється використовувати тільки в перевареному вигляді.
6. Агротехнічний метод включає в себе використання в сівозміні культур, що не уражуються, заміну сприятливих сортів на нематодостійкі сорти картоплі (Пролісок, Водограй, Слов'янка, Галичанка та ін.), внесення добрив, знищення бур'янів. В протинематодних сівозмінах вирощувати бобові, зернові, технічні культури, багаторічні трави та інші.
Олег Головка - Головний спеціаліст – державний фітосанітарний інспектор відділу карантину рослин Управління фітосанітарної безпеки ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області
