Роман Шухевич — видатний діяч національно-визвольного руху
Роман Шухевич — видатний діяч національно-визвольного руху
30 червня виповнилося 114 років з дня народження визначного українського політичного, військового діяча Романа Шухевича.
Головнокомандувач Української Повстанської Армії (УПА), чисельність якої сягала до ста тисяч вояків, голова Генерального секретаріату Української головної визвольної ради (УГВР), голова проводу Організації Українських Націоналістів (ОУН) в Україні. Сім років Роман Шухевич очолював антикомуністичний рух на західноукраїнських землях, який успішно протистояв радянським спецслужбам.
Він народився 1907 року у Львові, в селі Білогорща. Сім’я мешкала на теперішній вулиці Довбуша: тут, у наріжній кам’яниці під № 2 на початку ХХ століття було помешкання судді Зенона Осипа Шухевича.
У Народному домі-бібліотеці с. Княгиничі була оформлена виставка-портрет на тему: “Роман Шухевич — видатний діяч національно-визвольного руху".
«Невтомний борець за волю України» - це назва години історичної пам'яті присвяченої 114-ій річниці від дня народження Романа Шухевича , яку було проведено в читальній залі Мостиської міської бібліотеки.
Про боротьбу українського народу в ці часи розказала директор бібліотеки Оксана Жук. Про патріота і борця, що поклалав своє життя “на вівтар України” розповіла бібліотекар читальної зали Марія Михалунь.
Відбувся перегляд документального фільму «Роман Шухевич. Кінохроніка часів УПА»
Також в бібліотеці було презентовано книжкову виставку “Роман Шухевич: людина і вояк” .
Цікаві факти із життя Романа Шухевича:
1. Роман Шухевич походив зі славного українського роду. Його прадід, священник Йосип Шухевич, першим в українській літературі перекладав Вергілія, Шиллера, Вальтера Скотта. Іван Франко написав передмову до посмертного видання його творів. Дід, професор Володимир Шухевич, був активним учасником товариства «Просвіта» і дійсним членом Наукового товариства імені Т. Шевченка. Володимир Шухевич був автором дослідження «Гуцульщина», найґрунтовнішої праці про гуцулів у 5 томах. Дядько Степан Шухевич був адвокатом і оборонцем прав українців на гучних політичних процесах у Польщі.
Батько Романа Осип Шухевич, суддя, під час проголошення Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР) став політичним комісаром у Кам’янці Струмиловій (тепер Кам’янка-Бузька) на Львівщині, за що після поразки визвольних змагань покараний польськими окупантами у львівській тюрмі «Бриґідки». Мати Євгенія – донька-одиначка отця Єтоцького, пароха в селі Оглядів на Радехівщині. Батьків Романа Шухевича більшовики арештували і вислали за межі України (батька в Кемеровську область Росії, матір у Казахстан), де вони невдовзі померли.
2. 15-річний Роман Шухевич на різдвяних канікулах урятував дитину, яка через крихкий лід впала у крижану воду. Внаслідок переохолодження рятівник довго хворів на запалення легень.
3. Навчаючись у 1917-1925 роках в Академічній гімназії, Роман мешкав у Львові під опікою бабусі Герміни. У неї в 1921-1922 роках винаймав кімнату полковник Євген Коновалець – Командант УВО. Гімназист Роман часто спілкувався із полковником, прислухався до його розмов, які справили великий вплив на формування свідомості й характеру майбутнього Командира УПА.
4. Роман Шухевич дуже любив спорт. Він грав у футбол, волейбол, баскетбол, водне поло, займався боксом, кінним і лижним спортом. На Запорізьких іграх у Львові встановив рекорд бігу з перешкодами на 400 метрів та рекорд у плаванні на 100 метрів. Займав призові місця у метанні диска і штовханні ядра. Особливо добре Шухевич володів шпагою, якою тричі боронив честь українського студентства. Займався і планеризмом, здобув диплом пілота безмоторного літака.
5. Шухевич захоплювався мандрами по річках: на човні проплив із Галичини по Бугу та Віслі до Балтики і назад — на веслах проти течії. Також він заснував у «Пласті» курінь «Чорноморці», з яким проплив усі найважливіші ріки Західної України.
6. Роман Шухевич був музично обдарованою людиною: закінчив курс народних танців Василя Авраменка, навчався в Музичному інституті імені Лисенка, закінчив курси гри на фортепіано. Він виступав із концертами на різних сценах Львова. У студентські роки у Львові Роман грав у студентському квартеті «Ревелєрси Євгена» («Львівські ревелєрси»). Одним із солістів квартету був рідний брат Романа Юрій, пізніше, у 1941-му, закатований більшовиками. Брати навіть виступали спільно у Львівському оперному театрі. Роман полюбляв грати на фортепіано і робив це за кожної слушної нагоди. Як зазначали квартиранти родини Шухевичів, коли у домi починалися суперечки, Роман сідав за фортепіано, грав і співав із «Наталки Полтавки»: «Де згода в сімействі, там мир і тишина». Після цього сварки вщухали. Якось молодий Шухевич грав на фортепіано на вечірці в карпатському містечку. Інструмент привезли на возі, але назад коштовне фортепіано пошкодували трясти возом, тому понесли на руках. Несли разом зі стільцем, на якому сидів Шухевич, який продовжував грати в дорозі.
Роман Шухевич із сестрою Наталею (1938 рік)
7. Після звільнення з ув’язнення Роман Шухевич із приятелем Богданом Чайківським заснував першу в Галичині українську рекламну фірму «Фама». Фірма успішно розвивалася й відзначилася креативним підходом до реклами, не гребувала еротичними сюжетами і оригінальними акціями. Зокрема якось працівники «Фами» поширили в львівських ЗМІ плітки, що в певний час одна жінка вкоротить собі віку, стрибнувши з даху готелю «Жорж». Коли у визначене місце збіглися репортери, з даху впала лялька жінки з рекламою.
Окрім газетної реклами, «Фама» активно працювала на ринку крамничних вітрин, заробляла рекламою на трамвайних стовпах. З часом справи пішли настільки добре, що в останні роки існування компанія вийшла на ринки Угорщини й Німеччини. При цьому Роман Шухевич увесь час вів «чорну» бухгалтерію і щомісяця перераховував чималі кошти на потреби українського підпілля.
8. Свої воєнні університети генерал-хорунжий УПА починав як звичайний рядовий гарматник у польському війську. У 1928-1929 роках Шухевич проходив строкову службу в артилерійській частині у Володимирі-Волинському і навіть навчався в так званій підстаршинській школі. Але через участь в українській націоналістичній організації вважався неблагонадійним, тому не зміг завершити навчання і залишився рядовим.
9. Роман Шухевич, керуючи Організацією Українських Націоналістів, показав себе талановитим політиком. Саме під його керівництвом ОУН зробила низку вкрай важливих політичних кроків: в серпні 1943-го проведено ІІІ Надзвичайний великий збір ОУН, ухвалено розгорнуту програму організації, по суті – програму національно-визвольного руху. В листопаді за участю Шухевича проведено Конференцію поневолених народів, своєрідний антикомуністичний Інтернаціонал, що мав стати основою антирадянського фронту боротьби народів СРСР. У липні 1944 року ОУН створила підпільний парламент — Українську головну визвольну раду. До неї увійшли представники різних політичних сил, причому головним критерієм відбору була готовність до збройної боротьби за створення Української держави.
10. Роман Шухевич уважав, що єдність українського визвольного руху є важливою запорукою успіху. Задля подолання «отаманщини» Шухевич поставив ультиматум командирам загонів – визнати єдине повстанське командування або скласти зброю і припинити боротьбу. Роман Шухевич та його побратими будували Українську повстанську армію за зразками регулярних армій: створювались штаби (Головний та регіональні), офіцерські (старшинські) школи, система звань та посад і навіть була власна нагородна система. Запроваджені ним принципи і норми політичної та військової діяльності стали концептуальною основою української визвольної боротьби 1940-1950-х років.
За матеріалами Українського інституту національної пам’яті.
