Відзначили 107-й річницю з дня народження Лариси Письменної
Відзначили 107-й річницю з дня народження Лариси Письменної
Виставка-мандрівка "Дійсність і вигадка в книжках" присвячена 107-й річниці з дня народження Лариси Письменної створена працівниками культури в бібліотеці с. Арламівська Воля. Юні відвідувачі ознайомилися з творчістю української письменниці, авторки дитячих казок, оповідань.
Письменник, який пише гарні книжки, завжди добре знає життя, глибоко розуміє характери і вчинки людей. А ще він вміє вигадувати. Та його вигадка також зустрічається в дійсності. Лариса Письменна — автор багатьох книжок для дітей різного віку — не приховувала свого творчого наміру. Вона закликала читачів не розмежовувати в її творах правду і художню вигадку, бо була твердо переконана, що справжнє і казкове — то і є наше з вами життя. І тому улюбленими жанрами письменниці були літературна казка і оповідання. Вона по-справжньому любила своїх читачів і мала неабиякий талант розповідати у своїх творах про живу природу і людину, найбільше ж — про дитину.
Лариса Михайлівна Письменна народилася 11 лютого 1914 року в селі Чоповичах на Житомирщині в сім’ї фельдшера та вчительки.
Перше її оповідання побачило світ на сторінках журналу „Радянська жінка” в 1951 році. А вже у 1955 році видавництво „Молодь” надрукувало і першу книжку оповідань „Томка з Боготола”. У цей же час молода письменниця одержала на республіканському конкурсі заохочувальну премію за пригодницьку повість „Скарб Вовчої криниці"
Згодом, переїхавши у Київ, Лариса Письменна написала велику низку казок, оповідань, повістей як для дошкільнят і дітей молодшого шкільного віку, так і для підлітків та старшокласників. Найвідоміші з них: „Золотогривий” (1957), „Павлик-Равлик” (1959), „Як Петрик на дні моря жив” (1960), „Голубий олень” (1961), „Богатир Жовте Око” (1963), „Як у Чубасика сміх украли” (1965), „Жар-пташенята” (1967), „Півень Зелене Колесо” (1970), „Тисяча вікон і один журавель” (1971), „Чарівник на тонких ніжках” (1972), „Чап-Чалап” (1973), „Чарівний штурвал” (1975), „Не за синіми морями” (1980), „Неспокійні друзі” (1981), „Там, де живе Синя Ластівка” (1986), „Казки небом криті, а вітром підбиті” (1990). У кожному своєму творі письменниця ненав’язливо, весело, вигадливо навчає людяності, доброті, вірності, дружбі. І про щоденну людську працю вона розповідає гарно, романтично, з усмішкою. Легко і радісно читаються її оповідання про живу природу, яку Лариса Письменна тонко відчувала, любила тварин і вміла іншим прищепити любов до всього живого.
У творчому доробку Лариси Михайлівни є романи і повісті для дорослих. Недарма за письменницьку й громадську працьовитість та активність Ларису Михайлівну нагороджено орденом „Знак Пошани”, Почесною Грамотою Президії Верховної Ради УРСР. Твори письменниці перекладалися російською, грузинською, естонською, литовською, німецькою, румунською мовами.
