Спалювання сухої трави перетворює маленьке багаття на неконтрольоване екологічне лихо
Тільки весною цього року таке “прибирання” полів призвело до 26 пожеж екосистеми на території Мостиської ОТГ через підпал сухої трави, чагарників.
Пам’ятайте, спалюючи суху траву та рослинні залишки, ви:
Наносите шкоду ґрунту і землі
Висока температура знищує мікрофлору ґрунту, що збіднює його склад і порушує його структуру. За нормальних умов залишки трави і листя перегнивають, утворюють гумус і підживлюють ґрунти. Випалювання стерні і сухої рослинності посилюють процеси водної та вітрової ерозії земель. Це призводить до деградації ґрунтів. Дослідження екологічних наслідків спалювання стерні встановили, що при спалюванні соломи та пожнивних решток в умовах низької вологості ґрунту згоряє не лише рослинна органіка, а й гумус найбільш родючого поверхневого шару. При спалюванні стерні озимої пшениці на одному гектарі знищується така кількість органічної речовини, яку можна компенсувати лише внесенням 40 т/га гною.
Отруюєте повітря
Згораючи, азот, що є складовою гумусу, потрапляє в повітря у вигляді токсичних оксидів азоту.
Вражаєте своє здоров’я та здоров’я своїх рідних
Разом з димом у повітря, а потім і в легені людини потрапляють важкі метали: діоксини, бензопірени та різноманітні карцерогенні сполуки. Це провокує загострення хронічних хвороб (астма, бронхіт, тонзиліт) та виникнення нових (в тому числі й онкологічних) захворювань.
Пошкоджуєте рослини
Знищуються молоді пагони рослин, насіння, корені майбутньої рослинності, так що земля на кілька років зменшує підріст свіжої зелені. Пошкоджується прикоренева частина дерев, що може призвести до їх хвороб і загибелі.
Знищуєте птахів і тварин
Вогнем знищуються гнізда птахів,таких як: польовий і лісовий жайворонки, чайка, очеретяна і звичайна вівсянки, крижень, очеретянка тощо. Також знищуються тварини, що живуть у сухій траві або на поверхні ґрунту: зайці, їжаки, плазуни, земноводні. Під час пожеж гине багато комах, їх личинки і лялечки, а також сонечка, дощові черв’яки та інші дрібні тварини, які беруть участь у процесі утворення ґрунту. Те, що для людей суха непотрібна трава, для інших живих істот – житло, притулок, їжа, будівельний матеріал для житла.
Якщо Ви стали свідками спалювання сухої рослинності:
- повідомте поліцію (поліція зобов’язана прийняти виклик, приїхати на місце злочину і скласти протокол)
- сфотографуйте порушення
Відповідальність:
13 квітня Верховна Рада затвердила зміни у Кримінальному кодексі та Кодексі України про адмінправопорушення Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою збереження довкілля щодо посилення відповідальності за дії, спрямовані на забруднення атмосферного повітря та знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу», який передбачає посилення відповідальності за забруднення атмосферного повітря, знищення або пошкодження об'єктів рослинного світу, порушення вимог пожежної безпеки в лісах та самовільне випалювання сухої рослинності або її залишків. 17 квітня ці зміни набули чинності.
Зокрема, він передбачає зміни у ст. 241, ст. 245 Кримінального кодексу України та ст. 77, 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, котрими передбачається зростання штрафів, а саме:
? за забруднення повітря шкідливими випарами – від 30 тисяч 600 до 61 тисячі 200 гривень;
? за пошкодження рослинного покриву – від 91 тисячі 80 до 153 тисяч гривень;
? за порушення пожежної безпеки у лісах для громадян – від 1,53 тисячі до 4,59 тисячі гривень;
? за порушення пожежної безпеки у лісах для чиновників – від 4,59 тисячі до 15,3 тисячі гривень;
? за знищення або пошкодження лісу вогнем для громадян – від 4,59 тисячі до 15,3 тисячі гривень;
? за знищення або пошкодження лісу вогнем для чиновників – від 10,71 тисячі до 30,6 тисячі гривень;
? за самовільний підпал трави для громадян – від 3,06 тисячі до 6,12 тисячі гривень;
? за самовільний підпал трави для чиновників – від 15,3 тисячі до 21,42 тисячі гривень;
? за підпал трави природно-заповідного фонду для громадян – від 6,12 тисячі до 12,24 тисячі гривень;
? за підпал трави природно-заповідного фонду для чиновників – від 21,42 тисячі до 30,6 тисячі гривень.
Які альтернативи спалюванню листя?
Як варіант, яким може скористатися приватний сектор – компостування. Це безпечно для довкілля і навіть частково вирішує проблему накопичення побутового сміття. Компост – це забезпечення вашого саду та городу органічними добривами з великою кількістю мікроелементів. Його можна використовувати як мульчу, яка, окрім функції підкормки, буде зберігати вологу та пригнічувати ріст бур’янів біля корисних рослин.
Якщо йдеться про утилізацію рослинних решток на полях, хорошою альтернативою може бути їх використання як органічні добрива.
Пам’ятайте, спалювання сухої рослинності призводить до неконтрольованих пожеж! Нерідко – до важких наслідків, в тому числі і з людськими жертвами.
Є тупі причини спалювати траву: Звичка (не знаю чому, але усі так роблять). Випалюють, щоби простіше було орати – заощадити на пальному. Випалюють, аби стимулювати ранню появу трави на пасовищах і очищати сінокоси. Вважається, що це спосіб «прогріти» ґрунт, внести в ґрунт добрива у вигляді попелу, внаслідок чого на випалених ділянках трава нібито з’являється швидше і буде рости краще. Правда: скрізь, де пройшов вогонь, не буде колишнього різнотрав’я.
Територію, що звільнилася, захоплять бур’яни. При випалюванні трави гине уся корисна мікрофлора ґрунту, що призводить до зниження її родючості. Лінощі. Навіщо полоти ділянку від бур’янів і порості смітних дерев, якщо можна підпалити? Для того, щоби спалити сухостій – стару траву і гілки, не потрібно прибирати сміття і суху траву граблями вручну. Недбальство (непогашений недопалок). Хуліганство (нагадує дитинство, «романтично»). В окремих випадках піроманія – патологічна, хвороблива, імпульсивна пристрасть до підпалів.
Випалювання заради отримання страховки. Після низової пожежі в лісі призначають санітарну рубку – так вирубують ліс там, де, згідно із законом, не можна.
Наслідки:
При випалюванні знищуються усі органічні рештки, які є природною першоосновою для утворення гумусу. Вогнем знищується вся поверхнева мікрофлора і мікрофауна, що розмножилась на поверхні землі. Випалюванням знищуються всі корисні комахи та інші живі істоти, що залягли на зимівлю у відмерлих органічних рештках. Горять кладки і місця гніздових птахів. Випалена поверхня землі стає непридатною для гніздування перелітних птахів, для існування дрібних тварин (зайців, їжаків та інших); на ній вони стають беззахисними. Відмерла органіка є основним кормом для дощових черв’яків та інших корисних живих істот, що поселяються у поверхневому шарі ґрунту; попіл, що утворюється при випалюванні, є згубним для цієї живності. Систематичне багаторазове випалювання лугів, пасовищ, перелогів сприяє інтенсивному витісненню з них тендітних кормових трав багаторічними сильнорослими бур’янами.
Випалювання сухого очерету, рогозу, осоки на болотах зупиняє процес торфоутворення на їх дні, гальмує розвиток придонної болотної гідрофлори і гідрофауни, сприяє «гниттю» і «задиханню» боліт і руйнуванню їх як прихистку і місця існування та розмноження багатьох видів пернатих.
Вогнем руйнується структура поверхневого шару ґрунту. Масове випалювання органічних рештків забруднює атмосферу. Їдкий дим від спалювання трави шкідливий для людей. Особливо чутливі до нього алергіки та астматики. До того ж, в сухій траві часто є пластикові пляшки, пакети – внаслідок їхнього спалювання забруднюється повітря важкими металами».