Шкода для довкілля від спалювання післяжнивних залишків
Шкода для довкілля від спалювання післяжнивних залишків
Мостиська міська рада інформує мешканців громади, що спалювання післяжнивних залишків (стерні, соломи, сухої рослинності) є одним із найбільш шкідливих способів очищення полів. Воно завдає значної шкоди довкіллю, здоров’ю людей та є порушенням законодавства України.
Основна шкода для довкілля:
● Знищення родючості ґрунту. Вогонь знищує гумус, корисні бактерії, грибки та дощових черв’яків, які забезпечують природну родючість ґрунту.
● Забруднення атмосферного повітря. Під час горіння в атмосферу потрапляють:
● чадний газ (CO);
● вуглекислий газ (CO₂);
● оксиди азоту;
● дрібнодисперсний пил (PM2.5 та PM10);
● канцерогенні речовини, зокрема бенз(а)пірен.
● Погіршення кліматичної ситуації. Викиди парникових газів сприяють зміні клімату.
● Знищення тваринного світу. У вогні гинуть:
● комахи-запилювачі;
● земноводні та плазуни;
● дрібні ссавці;
● птахи, які гніздяться на землі.
● Ризик масштабних пожеж. Полум’я може перекинутися на ліси, житлові будинки, господарські споруди, лінії електропередач та інші об’єкти.
● Погіршення якості повітря для населення. Дим особливо небезпечний для дітей, людей похилого віку та осіб із захворюваннями органів дихання.
Адміністративна відповідальність
За самовільне випалювання післяжнивних залишків передбачена адміністративна відповідальність за статтею 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Розміри штрафів:
● для громадян – від 3 060 до 6 120 грн (180–360 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);
● для посадових осіб – від 15 300 до 21 420 грн (900–1260 неоподатковуваних мінімумів).
Якщо внаслідок підпалу настали тяжкі наслідки
Якщо випалювання спричинило масштабну пожежу, загибель людей, значні матеріальні збитки або істотну шкоду довкіллю, винні особи можуть бути притягнуті не лише до адміністративної, а й до кримінальної відповідальності.
Екологічно безпечні альтернативи.
Замість спалювання післяжнивні залишки доцільно:
● подрібнювати та заробляти в ґрунт;
● використовувати для компостування;
● застосовувати як мульчу;
● використовувати як сировину для виробництва біопалива або органічних добрив.
Такий підхід зберігає родючість ґрунтів, зменшує викиди забруднюючих речовин та відповідає вимогам екологічного законодавства України.
