ПРОЄКТ DECIDE та розвиток системи профорієнтації для молоді
ПРОЄКТ DECIDE та розвиток системи профорієнтації для молоді
Проєкт DECIDE («Децентралізація для розвитку демократичної освіти») спільно з Міністерством освіти і науки України реалізує національне пілотування системи профорієнтації для дітей та підлітків. Проєкт DECIDE впроваджується ГО DOCCU та PHZH International Projects in Education за підтримки Embassy of Switzerland in Ukraine / Посольство Швейцарії в Україні. Ініціатива спрямована на формування цілісного підходу до усвідомленого вибору професії, розвитку навичок самопізнання та орієнтації у світі сучасних професій з урахуванням потреб громад і ринку праці. Мостиська міська громада успішно пройшла відбір до Швейцарсько-українського проєкту DECIDE – «Децентралізація для розвитку демократичної освіти»! Це означає, що ми отримаємо повний експертний супровід, міжнародне навчання для наших педагогів, оскільки реалізується проєкт ГО DOCCU у партнерстві з Цюрихським педагогічним університетом (Швейцарія) за підтримки Швейцарії, представленої Швейцарським бюро співробітництва в Україні. https://decide.in.ua/
З 1 по 8 грудня у Мостиській ТГ відбулося опитування в межах національного пілотування системи профорієнтації дітей і підлітків. Метою цього опитування є комплексне вивчення стану, умов та потреб у провадженні системи профорієнтаційної роботи в Мостиській територіальній громаді.
Проаналізувавши результати опитування конкретних груп громадян громади:
● Місцева влада
● Представники ЗЗСО
● Батьки учнів 10-18 р.
● Місцеві роботодавці
● Учні ЗЗСО (10-18 р.)
● Випускники ЗЗСО громади (14-22 р.)
маємо загальні висновки стану профорієнтації дітей та підлітків у нашій громаді. Зібрана інформація буде використана виключно для організації, супроводу та координації участі Мостиської міської громади у проєкті.
- Контекст та організація профорієнтації:
Основними чинниками, що впливають на вибір професії, є рівень заробітної плати та особисті здібності/таланти учнів. Водночас роль шкільних профорієнтаційних заходів оцінюється освітянами як незначна (7,8%). Молодь переважно використовує соціальні мережі та інтернет, тоді як офіційні ресурси мають обмежене охоплення. Лише 31,4% закладів освіти мають затверджені документи з профорієнтації, а 37,3% освітян взагалі не змогли визначити наявність таких стратегій.
Найпоширенішими формами є анкетування (69,3%) та екскурсії на підприємства (46,4%). Індивідуальні консультації та ведення портфоліо кар’єрного розвитку майже не застосовуються.
Висновки: У громаді сформовано політичне розуміння важливості профорієнтації, проте воно ще не трансформувалося у якісну послугу на рівні школи. Спостерігається значний розрив між високим рівнем усвідомлення важливості профорієнтації владою (66,7% бачать зв'язок із реформою НУШ) та високим рівнем невизначеності серед самих учнів (37,5% не мають чіткого вибору).Система профорієнтації працює переважно на середньому рівні ефективності.
- Успішні практики, інклюзія, гендерна рівність.
Найвищу ефективність демонструють формати прямої взаємодії: екскурсії на виробництво (кейс «Бадер Україна»), зустрічі з «рольовими моделями» (успішними випускниками) та діджитал-інструменти (платформа «Моя кар’єра»). Успіх практик прямо залежить від географічної близькості бізнесу та готовності навчальних закладів виходити за межі кабінетної профорієнтації. Висока сприйнятливість учнів до онлайн-тестування свідчить про доцільність масштабування цифрових сервісів самодіагностики. Однак,вибір професій залишається гендерно-сегментованим (високий запит на ІТ серед хлопців та на медицину/освіту серед дівчат). Близько половини освітян (46,4%) вважають, що потреби всіх категорій дітей враховуються повністю. Проте представники місцевої влади у 66,7% випадків не змогли відповісти на це питання, що вказує на брак системного моніторингу. Необхідно запровадити конкретні індикатори участі дітей з інвалідністю та інших вразливих груп у профорієнтаційних заходах.
Висновки: Громада має потужний практичний фундамент та довіру з боку бізнесу. Наступним кроком має стати стандартизація цих успішних практик, щоб зробити їх доступними для кожного учня, незалежно від його місця проживання в межах громади, статі чи фізичних можливостей.
- Кадровий потенціал та ресурсне забезпечення
Основна відповідальність за профорієнтацію лежить на класних керівниках та практичних психологах. Роль кар’єрного радника або координатора наразі мінімальна або відсутня. Найбільш критичною точкою є розрив між педагогічними навичками та знанням реального ринку праці. Батьки та учні фіксують, що освітянам бракує актуальної інформації про професії майбутнього, рівні зарплат та вимоги бізнесу.
Висновки: Існує потреба у введенні посади кар’єрного радника та регулярному навчанні педагогів сучасним методам профорієнтації. Необхідно розробити механізми залучення не лише бюджетних, а й донорських коштів та грантів. Потрібне системне планування та оновлення матеріально-технічної бази (створення сучасних профорієнтаційних просторів) для проведення якісних практичних занять. Головний виклик для Мостиської ТГ — це перетворення кадрового потенціалу з «виконавців заходів» на «провідників у професійне майбутнє». Без введення посади кар’єрного радника та модернізації бази, зусилля освітян залишатимуться малоефективними у довгостроковій перспективі.
Щиро дякуємо всім, хто долучився та проявив активність! Разом створюємо умови, аби наші діти бачили своє успішне майбутнє в рідній громаді.
Сторінка проєкту у Фейсбуці: https://www.facebook.com/decideUA
